Верховною Радою України 23.12.2009р. прийнято Закон України № 1790-VI «Про внесення зміни до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»…

Даним Законом України подовжено до 1 січня 2013 року дію норми, яка забороняє порушувати справи про банкрутство гірничих підприємств (гірничодобувні підприємства, шахти, рудники, копальні, кар’єри, розрізи, збагачувальні фабрики, шахтовугледобувні підприємства), частка держави у статутних фондах яких становить не менше 25 відсотків, оскільки згідно з попередньою редакцією абзацу 6 пункту 1 розділу VІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дія такого мораторію припинилася 1 січня 2010 року.

Основним нормативно-правовим актом, що встановлює порядок та умови провадження у справах про банкрутство підприємств, у тому числі, гірничих підприємств є Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ.

Протягом 2003-2005 років Верховною Радою України були прийняті певні Закони України про внесення змін до вищезазначеного законодавчого акту, згідно з якими вводився мораторій на порушення справ щодо банкрутства гірничих підприємств.

Мораторій вводився у зв’язку із вкрай скрутним економічним становищем вугільної галузі, мав бути заходом для запобігання банкрутству підприємств – боржників та недопущення повальної ліквідації підприємств вугільної галузі.

Проте, тривале застосування мораторію на порушення справ щодо банкрутства гірничих підприємств не вплинуло на стан вугільної промисловості. Вугільна промисловість України за економічними, фінансовими, технічними та соціальними показниками і досі перебуває у глибокій кризі. Це свідчить про низьку ефективність дії вказаного мораторію.

Тому, вкрай необхідним, вважає арбітражний керуючий Філатов Владислав Арнольдович, є вжиття відповідних кардинальних заходів.

Крім цього, у законі слід визначити, яким чином держава та інші засновники чи учасники гірничих підприємств мають відповідати за зобов‘язаннями цих гірничих підприємств в разі їх неплатоспроможності, перед їх кредиторами, в першу чергу, перед працівниками.